Цікава біологія

Цікава біологія

Цікаві факти про рослини

Баобаб - це дерево, що росте в африканських саванах. Баобаб є одним з найбільш товстих дерев у світі - при середній висоті в 18-25 м окружність його стовбура становить близько 10 метрів. Найбільші екземпляри цих видів дерев досягають до 40-50 метрів в обхваті. За різними оцінками тривалість життя баобабів коливається від 1000 років до 5500 тисяч років. Настільки велика різниця пояснюється відсутністю річних кілець, за якими можна достовірно обчислити вік дерева. Всі частини баобаба в даний час дуже активно використовуються людиною. Через великі запаси води деревина баобаба зазвичай загниває, і стовбур стає порожнистим. Інколи там живуть люди. Відомий випадок, коли баобаб служив автобусною зупинкою, він вміщав до 30 чоловік.

В Індії росте  дерево кеппел. Його плоди настільки запашні, що у людини яка їх покуштувала, піт набуває запаху фіалки. Цим активно користуються місцеві дон-Жуани.

 Плоди кеппела розміром з яблуко, покриті товстою шкірою і мають солодку і соковиту м'якоть. За смаком вони нагадують манго і виноград. Ростуть на стовбурі дерева невеликими групами. 

На Аравійському півострові і в Південно-Західній Азії є рослина, яку називають «квіткою сміху». Її насіння розміром з горошину здатне викликати у людини безпричинний сміх на 30 хвилин, після чого людина спокійно і безтурботно засинає. Лікарі-стоматологи дають "зерна сміху” хворим з алергією на новокаїн.

Тюльпанове дерево (ліріодендрон тюльпановий)вражає не лише своєю назвою, а й розмірами. Його висота може сягати 30 метрів, а діаметр — 2 метрів. Дерево має дуже розкішну крону, розмір якої іноді буває до 27 метрів.  Таку назву воно отримало за дуже своєрідну форму цвіту. Коли дерево цвіте, складається враження, що на ньому багато-багато тюльпанів. У Північній Америці цю рослину вважають найбільш медоносним деревом. Найбільше їх в Аргентині, Австралії, Південній Африці, здебільшого в парках. У нас тюльпанові дерева вирощують у  ботанічних садах та Криму. 

Цукеркове дерево цілком заслужило свою назву.На його гілках дійсно зростають своєрідні «цукерочки». Правда, це не плоди, а гілочки-плодоніжки – коричневого кольору, химерно зігнуті, ледве тонше олівця. Вони містять до 40% фруктози, дуже солодкі і за смаком нагадують родзинки. Самі ж плоди цукеркового дерева дрібні і жорсткі. Цукеркове дерево часто, особливо в Китаї і Японії, вирощують як декоративну рослину, а також для отримання солодощів. У Китаї його плодоніжки вважаються ліками проти алкоголізму. Деревина цукеркового дерева має красивий колір і малюнок і використовується у виробництві меблів і музичних інструментів.

Суничник або Суничне дерево (Arbutus), рід дерев або кущів з родини вересових. Має яскравочервону навесні і восени кору, листки на зиму залишаються зеленими. У південному Криму поширений дикорослий вид — суничник дрібноплодий (Arbutus andrachne), дерево 5-12 м, яке має їстівні, але несмачні плоди, і часто культивується як декоративне дерево. Також там зустрічається суничник великоплідний (Arbutus unedo), сирі або варені плоди якого їстівні, з них виготовляють спиртні напої

Молочне дерево або бросіум корисний виділяє молочний сік, але, на відміну від молочних соків інших рослин, він не отруйний, а цілком їстівний і смачний. Складається переважно з води (57 %) і рослинного воску (37 %), на частку цукрів і смол припадає 5—6 %. На відміну від справжнього молока, молочний сік молочного дерева має густішу в'язку консистенцію і бальзамічний аромат. Це «молоко» не псується протягом тижня навіть в умовах тропічного клімату, добре змішується з водою в будь-яких пропорціях, при цьому не згортаючись. Воно широко уживається місцевим населенням в їжу як заміна коров'ячому молоку. При кип'яченні на його поверхні виділяється віск, що йде на виготовлення свічок і жувальної гумк

Хлібне дерево — важливе джерело харчування. М'якоть дозрілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних «млинчиків». Подібно бананам, недостиглі плоди використовуються як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці. На смак смажені плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Свіжа м'якість швидко псується, але сухарі з хлібного дерева зберігаються дуже довго, до декількох років. Мешканці Полінезії (Самоа) винайшли спосіб надовго запасати плоди хлібного дерева. Їх чистять, розрізують, потім щільно завертають в листя банану і заривають. Плоди переброджують, перетворюючись на тістоподібну масу, але не гниють, залишаючись їстівними впродовж декількох років. Цю масу потім завертають в листя геліконії і смажать на кокосовій олії. Батьківщиною  хлібного дерева вважається Нова Гвінея, звідки полінезійці завезли його на острови Океанії

Що пов’язує кукурудзу й бамбук? 

За своїми родовими зв’язками кукурудза, як це не дивно, родичка пшениці, рису, бамбуку - представників родини Злакові (Poaceae). Ця родина включає близько десяти тисяч видів, що поширені досить рівномірно майже по всій Землі, крім територій, вкритих кригою, тому їх можна побачити як у тропіках, так і в арктичній зоні. Не дивно, що й посіви кукурудзи можна знайти майже в усіх тропічних, субтропічних і помірно теплих районах обох півкуль, але центром походження кукурудзи все ж таки вважають Америку. У деяких країнах, таких як Перу, Мексика, вона відома з дуже давніх часів. Решткам початків, знайдених у печерах Мексики, 3400–5000 років. Одним із прадавніх родичів кукурудзи можна вважати поширену в Мексиці рослину-бур’ян теосинте мексиканське (Euchlaena mexicana). Зовні ця рослина схожа на кукурудзу, але замість звичного початку вона має дворядний колос. Сам рід кукурудза (Zea mays) включає в себе декілька ботанічних груп, що виділяють за особливостями будови й консистенції зернівок: кукурудза, що лопається, кремениста, солодка цукрова, крохмалиста тощо

Firefox  - Червона панда

   Firefox – саме так в Китаї називають «Червону панду», так само відому, як hue-hub, або «Вогняна кішка». Як багато хто помітив, саме назва цієї тварини була використана знаменитою компанією Mozilla для назви свого браузера.
  Саму ж тварину довгий час ніяк не могли класифікувати. Спочатку її відносили до родини пандових, трохи пізніше – до ведмедевих, а ще через деякий час зовсім відокремлювали, як окрему родину. Пролити світло на це питання змогли тільки зовсім недавно, коли генетична експертиза показала, що «Червона панда» все ж таки створює окрему родину, яка називається Ailuridae.

ВООЗ закликає використовувати навушники не більше години в день

Голосно слухаючи музику в навушниках сьогодні, можна не почути її завтра. Молодь найчастіше робить гучність занадто високою, коли використовує навушники, також занадто голосно музика грає на концертах і в клубах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 1,1 млрд. молодих людей у віці від 12 до 35 років ризикують позбутися слуху.

Звідки таблетка знає, де у людини болить?

“Покажи мені, де болить”. У кожного з нас з цим виразом спливають у пам’яті хворобливі асоціації, пов’язані з візитом доктора, а також з батьківською турботою. Будучи дітьми, ми не могли правильно описати свій біль, однак, ми знали, що лікам відомо про те, де у нас болить. Або нам так здавалося! 

Безхребетні, але не безхарактерні

Людина – далеко не єдина істота на Землі, якій властива індивідуальність: вже давно не секрет, що деяким вищим тваринам, зокрема кішкам та собакам, притаманні певні властивості характеру. Цілком логічно, що чим нижчу сходинку еволюції буде взято і чим простіша буде нервова система, тим менша вірогідність, що тваринний організм може мати свій власний характер. Але ніхто й припустити не міг, що певні риси характеру простежуються навіть у павуків! 

Трюфель – унікальний підземний гриб.

Трюфель – делікатесний гриб, що росте під землею на глибині до 30 см. Це справжній їстівний шедевр природи, який славиться незвичайним ароматом. 

Вчені довели, що рослинам під силу математика

Здавалося б, рослини тільки й створені для того, щоб ними милуватися; та якими б простими не здавалися вони на перший погляд, варто усвідомлювати, що щодня у них перебігає безліч складних процесів, які регулюють їх роботу. До цього часу було відомо, що за кожну з життєво важливих функцій рослини, а саме ріст, розвиток, дихання, обмін речовин, подразнення та розмноження, відповідає певна тканина чи орган. Проте навіть біологи недооцінювали розум рослини. Вивчаючи поведінку зразків у лабораторії, дослідники із Центра Джона Іннеса, Великобританія, встановили, що при визначенні швидкості використання крохмалю, який запасається у вакуолях, рослини фактично виконують математичну операцію ділення. Це докорінно перевернуло уявлення ботаніків про структуру рослинного організму. 

Отруйна муха – ЦЕЦЕ

Найвідоміша із джгутикових — паразитів людини — трипаносома, збудник сонної хвороби. Із розповіді людини, яка була свідком розвитку цієї хвороби: «Вожді племен у жаркій Африці точно знають, що запалення шийних залоз означає перші ознаки тяжкої хвороби. Вони охоче дають дозвіл здоровим ще чоловікам, але з ознаками цього захворювання, вербуватися в носії караванів, щоб ті не стали тягарем для села і пішли з нього. Для людей, які захворіли, настає час страждань. Хвороба починається з переміжної пропасниці. У залозах тих, хто захворів, або в їх крові можна виявити трипаносом. Багато їх проникає і в мозок. Тут хвороба переходить у свою найсерйознішу стадію. Пухлини виникають то тут то там на тілі, людина швидко худне… Невдовзі вона настільки слабшає, що вже не може встояти на ногах, і після багатьох місяців хвороби помирає» (Е. Мартіні).

Сонна хвороба, або африканський трипаносомоз,— захворювання людей і тварин, що викликають паразитичні найпростіші трипаносоми, переносником яких є муха цеце. Сонна хвороба поширена на африканському континенті. Щороку вона діагностується у 50–70 тис. осіб.

В організм людини збудник сонної хвороби проникає після укусів мух цеце. Трипаносоми — плоскі паразити, які мають довгасту, веретеноподібну форму. Вони дуже маленькі (12–20 мкм завдовжки), але рухливі, легко переміщуються з місця на місце за допомогою напівпрозорої мембрани, що йде вздовж тіла. Деяка кількість трипаносом після укусу відразу потрапляє в кров, але більша їх частина залишається в місці укусу, де відбувається активне розмноження збудників інфекції та формування характерного болючого вузла — шанкеру. Потім паразити починають поширюватися по тілу через міжтканинний простір і лімфатичні судини. Трипаносоми паразитують у крові, спинномозковій рідині й інших тканинах та вражають центральну нервову систему. Виникають ознаки енцефаліту, може трапитися кома, і через декілька місяців — смерть.

Чи знаєте ви?

ЩО……

·         Назву першим зубам людини дав Гіппократ. Він назвав їх «молочними», тому що вважав, що зуби в дитини утворюються з молока.

·         Король Франції Луї XIV народився у 1638 році з двома зубами.

·         Є випадки, коли зуби виростали втретє. У Франції в 1896 році зареєстровано випадок, коли в людини виросли зуби вчетверте.

·         У 1680 році Альбертус Хеллвігіус писав про людину з трьома рядами зубів.

·         Половина людства має тільки два, а не чотири зуби мудрості.

·         Найдорожчим зубом став зуб Ісаака Ньютона, проданий у 1816 році за 730 фунтів стерлінгів (приблизно $3241 сьогодні), після чого він був вправлений у перстень аристократом, що купив його.

·         Джордж Вашингтон, у якого майже не було власних зубів, дуже ретельно стежив за станом зубів своїх шести коней, щодня наказуючи оглядати й чистити їх.

·         19 квітня 1999 року у Фініксі, штат Арізона, пройшла акція «За здорову посмішку». 1365 американських школярів, вишикувавшись у формі зубної щітки, одночасно чистили зуби впродовж 3 хвилин 3 секунд.

·         Мао Цзедун, як і багато китайців у той час, відмовлявся чистити зуби. Замість цього він полоскав рот чаєм і пережовував чайне листя. «Навіщо чистити? Хіба тигр коли-небудь чистить зуби?»,— говорив він.

·         Древні японські стоматологи видаляли зуби голими руками.

·         Зубна паста була винайдена єгиптянами приблизно 5000 років тому й була сумішшю вина та пемзи. Із часів ранньої Римської імперії й до XVIII століття сеча була одним з основних компонентів зубної пасти, оскільки аміак, що міститься в ній, має прекрасні очищуючі властивості. Досі аміак входить до складу багатьох зубних паст.

·         Зубні щітки з нейлоновою щетиною вперше з’явилися в 1938 році. Проте щітки із щетиною з інших матеріалів існували задовго до цього. Так, у Китаї перші зубні щітки з’явилися в 1498 році. Матеріалами для них служили свиняча щетина, кінський і борсуковий волос.

·         Щоб підвищити зацікавленість у збереженні здорових зубів і ясен серед населення, у Китаї було встановлено національне свято, назву якого можна перевести як «День любові до своїх зубів», який проходить щороку 20 вересня.

Як нащупати в себе пульс?

Щоб зміряти свій пульс, треба прикласти вказівний палець на зап’ясток біля основи великого пальця. Ви зразу відчуєте легкі поштовхи: це кров тече артеріями, венами та іншими судинами. Пульс відповідає кількості ударів серця. Рахують його протягом однієї хвилини.

У дитини пульс частіший, ніж у дорослого. Порівняйте самі: пульс новонародженого немовляти – 120 -140 ударів на хвилину, а в дорослого чоловіка в стані спокою – 70 – 75 ударів на хвилину. Під час фізичних навантажень пульс частішає.

Наші домашні улюбленці

Ви прийшли зі школи  не в настрої… Все погано – гірше нікуди: вчителька задала багато домашнього завдання, ви отримали погану відмітку в щоденнику, посварилися знайкращим другом чи подругою, зламався мобільний телефон, в Інтернеті «закінчилися гроші» …. Здається, що життю кінець. Ви відкриваєте двері будинку, і тут вам назустріч вибігає улюблений пес з радісним гавкотом. Або поважною ходою виходить кіт, щоб зустріти і привітати вас. Кілька хвилин спілкування з улюбленцем – і не потрібні ніякі антидепресанти і психотерапевти.

Важко сказати, хто і коли вперше звернув увагу на те, що гладити кішку або собаку не тільки приємно, але й корисно. Проте точно відомо одне: люди, у яких є домашні вихованці, набагато рідше хворіють і набагато легше долають усі негаразди. Домашні вихованці рятують людей від нудьги і самотності, і часто саме вони виявляються поряд у найважчі моменти життя.

Якщо ви захворіли, не поспішайте хапатися за ліки

Озирніться – до вас уже поспішає ваш персональний пухнастий лікар.Дозвольте йому надати вам першу допомогу! Тварини, особливо кішки і собаки, здатні не тільки відчути настрій людини, але і визначити, хворий він чи здоровий.

Погладь котика:

Кішки – найбільш актуальні лікарі. Ці дивні створіння здатні багато на що. Головні болі, травми, удари і навіть запальні захворювання – все це охоче візьметься вилікувати вашаМурка, варто лише потримати її на руках або дозволити їй самій влягтися на хворе місце, яке вона визначить абсолютно безпомилково.

Лікувальний сеанс, як правило, супроводжується муркотінням, «виконуваному» на певній частоті.

Учені поки не знайшли того пояснення, але навіть кілька хвилин в день прослуховування такої пісеньки здатні підвищити імунітет у людини. Є припущення, що цей ефект схожий з ефектом лікування ультразвуком.

Друг людини:

Собака – надзвичайно товариська, емоційна і розумна тварина з усіх домашніх улюбленців. Вона завжди знає свого господаря, віддана йому і рада спілкуванню з людиною. Вона часто замінює одиноким людям родичів або друзів. Заняття та ігри з собакою мобілізують рухові функції, розвивають моторику, знімають фізичне напруження.

Собака здатна пробудити в закритих і замкнутих людях або неговірких  дітях бажання спілкуватися, більше розмовляти, відкрито виявляти свої емоції і охоче йти на контакт з оточуючими.

Акваріумні рибки:

Спостереження за акваріумними рибками – прекрасний спосіб розслабитися. У цей момент людина отримує можливість емоційної розрядки.

Люди, в чиїх кімнатах стоять акваріуми, практично не страждають від безсоння.

Коні:

Коні найчастіше використовуються для корекції порушень в руховій сфері. Кінь сприйнятлива до багатьох емоційних реакцій людини, її голосу, рухів, що дуже важливо при поганій соціальної адаптації, замкнутості, аутизмі у дітей. Вони також добре допомагають при депресіях, дитячих страхах і переляках, підвищують комунікабельність та впевненість у собі.

Також цікаво знати, що:

·         Власники домашніх тварин в середньому живуть на 4-5 років довше тих, у кого немає звіряток-улюбленців.

·         Муркотіння котів прискорює процес регенерації клітин.

·         Спостереження за акваріумними рибками знімає стрес.

·         Діти, в сім’ях яких є домашні тварини, краще вчаться в школі.

·         41% власників домашніх тварин у нашій країні тримають собак, 54% – кішок.

·         Дворняги – найпопулярніші собаки.

·         Діти в присутності тварин відчувають себе спокійніше і впевненіше, особливо в незнайомій обстановці.

Баобаб. Дерево, в якому можна жити

дерево баобаб

Баобаб (лат. Adansonia digitata) – це дерево, що росте в африканських саванах. Баобаб є одним з найбільш товстих дерев у світі – при середній висоті в 18-25 м окружність його стовбура становить близько 10 метрів. Найбільші екземпляри цих видів дерев досягають до 40-50 метрів в обхваті. За різними оцінками тривалість життя баобабів коливається від 1000 років до 5500 тисяч років. Настільки велика різниця пояснюється відсутністю річних кілець, за якими можна достовірно обчислити вік дерева.
Всі частини баобаба в даний час дуже активно використовуються людиною.

плоди баобаба

М’якоть плодів баобаба володіє величезною поживною цінністю, містить широкий ряд амінокислот, вітамінів, мікро-і макроелементів, природних кислот. Листя, насіння і плоди баобаба мають лікувальні властивості. Особливу цінність представляє високоякісне харчове волокно плодів. Жителі саван називають баобаб «деревом життя».

Унікальні властивості баобаба викликали в останні роки різке зростання його популярності в Європі і США в якості харчового інгредієнта і різноманітних біодобавок.

Баобаб – унікальне дерево. Його величезний стовбур, роздутий немов бочка, здатний запасати воду в сезон дощів. Він не боїться нічого, навіть піщаних бурь, оскільки його величезні коріння добре закріплені в грунті. У сезон посухи його листя жовтіє, дерево ніби зменшується і переживає несприятливий час, сповільнюючи свою життєдіяльність. Навіть терміти не можуть пошкодити деревину баобаба – вона просякнута вологою немов губка.

Баобаби приносять людям велику користь. Листя вживають у їжу як приправу, з кори в’ють мотузки, плетуть кошики і гамаки, плоди цінують за смачну м’якоть. Плодами баобаба люблять ласувати і мавпи.

ніші баобаба

Стовбур старого баобаба насичений нішами, в яких переховуються птиці, рятуючись від піщаних бурь або хижаків. Якщо в савані трапляється пожежа, баобаб не горить, так як його деревина просочена водою, і може служити притулком для змій та інших дрібних гризунів.

Непентес або м’ясоїдна рослина

непентес

Природа не перестає нас дивувати. Вона любить підносити сюрпризи, одним з яких стало відкриття нового виду м’ясоїдних рослин Непентес Аттенборо (лат. Nepenthes attenboroughii). А нещодавно ця з першого погляду невинна рослинка спіймала синицю – це другий зареєстрований випадок в історії. Перший був відзначений кілька років тому в Німеччині…

Незвичайну картину виявив  житель англійського села West Pennard Найджел Хьюітт-Купер (Nigel Hewitt-Cooper), коли оглядав свій тропічний сад. В одному з “глечиків” рослини виднілося пір’я нещасної птахи. Так, це вам не якісь там милі, тендітні іриси, з такою квіточкою треба бути дуже обережним!

“пастка” для тварин

«Найбільші з цих рослин часто поїдають жаб, ящірок і мишей, а найбільший вид таких “глечиків” був виявлений з пацюками всередині, але знайти в такій рослині птицю – справа незвичайна», – говорить Найджел. Він вважає, що велика синиця сіла на край глечика, заінтригована комахами. Вона нахилилася, щоб дістати якогось жучка, плаваючого в жерлі хижої рослини, але звалилася і не змогла вибратися. Обидва випадки потрапляння птаха в рослину-глечик відбулися в культивованих садах. У дикій природі біологи поки таких пригод не відзначали. Тим не менш дуже ймовірно, що і в джунглях схожі випадки цілком можливі.

Вікторія регія – найбільше латаття у світі

Вікторія регія

Пам’ятаєш, як в одному мультфільмі Дюймовочка втікала від нареченого-жаби, пливучи на листочку латаття? Чи не хотів би і Ти разом з нею з вітерцем прокататися річковими хвилями? Якщо так, то радій — мріїздійснюються!

У річках Південної Америки росте дивовижна рослина Вікторія регія — найбільше латаття у світі. Воно може стати прекрасним водним транспортом для Тебе і Твоїх друзів.

Таке незвичайне ім’я водна лілія отримала в 1837 році на честь молодоїанглійської королеви Вікторії, яка того ж року зійшла на трон.

Важко повірити, проте латаття здатне витримувати вагу до 50 кілограмів. Діаметр може досягати 2-х метрів. Саме тому місцеві жителі іноді використовують його замість одномісного човна, щоб перебратися на інший берег річки.

Латаття вражаючих розмірів уперше відкрив німецький натуралістЕдуард Пеллінг у 1832 році. Це сталося неподалік від місця, де річка Тефе зливається з красунею-Амазонкою.

Квітка Вікторії амазонської (це її друга назва) розпускається раз на рік і лише вночі, а рано вранці її пелюстки закриваються, і вона ховається під воду. Цвіте латаття протягом трьох днів, поступово змінюючи колір цвіту від ніжно-білого до рожевого або фіолетового. Потім квітка ховається під воду і більше на поверхню не виходить.

Зустріти цю незвичайну рослину можна лише на річці Амазонка вБразилії та Болівії, а також у річках Гаяни (Південна Америка). Ніде в світі Вікторія амазонська більше не росте.

За свої колосальні розміри Вікторія регія навіть до Книги рекордів Гіннеса потрапила як «найбільша квіткова рослина на Землі».

Рафлезія – найбільша у світі квітка

Рафлезія Арнольді

Замальовка рафлезії у книзі Антона Кернера і Адольфа Хансена “Життя рослин”, 1913 рік

Рафлезія Арнольді – рослина, відкрита на південному заході острова Суматра місцевим провідником, що працював разом із доктором Джозефом Арнольдом в експедиції 1818 року. Рослину також було названо на честь сера Томаса Стемфорда Рафелза, який очолював експедицію. Перша знайдена квітка рафлезії мала діаметр близько метра і масу біля 6 кг. Поширена рафлезія у вологих тропічних лісах Індонезії та Філіпін. 

Близько 30 видів-представників цього роду –рослини-паразити, що більшу частину життя проводять у тканинах рослини-господаря. Найчастіше ним виступають ліани з сімейства Виноградові (Vitaceae). У рафлезії відсутні органи, в яких проходив би процес фотосинтезу, також у цієї рослини відсутні стебла і листя. Таким чином, усі необхідні речовини рафлезія отримує із тканин (коренів або стебел) рослини-господаря через корені-присоски.

Розмір квітів рафлезії коливається від 30 см (Rafflesia patma) до 1 м (Rafflesia tuan-mudae) у діаметрі, і одна квітка може важити більше 10 кг! У більшості видів квітки двостатеві, але у деяких рафлезій спостерігаються також і чоловічі квітки. Рослину називають ще “трупною лілією” за те, що її квіти приваблюють комах-запилювачів переважно виглядом і запахом гнилого м’яса. Схожість квітки зі шматками м’яса досягається завдяки відповідному забарвленню отруйно-червоного кольору із нерегулярно розташованими плямами неправильної форми.